лінія стара – лінія нова. взаємодія
Граційність природи, її форма, рух, плинність змін – речі, які надихали завжди. У їхній взаємодії відчувалось розуміння: існування одного без іншого – неможливе. Та врешті-решт, пропустивши це все крізь себе отримуємо новий та утилітарний продукт. В основі всього лежить просте захоплення зовнішнім, емоція, якa трансформується всередині і як виливається у нову форму та лінію, які, попри свою незалежність одне від одного, творять невід’ємне відчуття комплексності, цілісності. Новостворена форма у будь-якому випадку дає нам розуміння того, що в основі будь-чого лежить взаємодія старого та нового, природного та штучного, минулого та майбутнього…