quattor elementa
У новому проекті “Quattuor Elementa” Юрій Коваль прагне дослідити багатовікову іконографію репрезентації стихій у живописі. На відміну від класичного трактування теми, як алегорій предметно-символічного світу, що ми їх знаходимо в античному, середньовічному, ренесансовому чи бароковому мистецтві, Коваль пробує перебудувати акценти з об’єктивно-предметного на суб’єктивно-особистісний лад.
Природа завжди є джерелом натхнення для художника. З прадавніх часів митець продовжує безперервний діалог людини з елементами, черпаючи натхнення в природних явищах навколишнього світу. Властивості природніх стихій – активних вогню і води й статичних повітря і землі – безпосередньо пов’язані з темпераментом, який визначають динамічну сторону психічної діяльності людини.
Всі ми знаємо, що немає в природі абсолютно однакових особистостей. Саме слово “індивід” (індивідуальність) репрезентує неповторність та унікальність людської особистості. Психологи кажуть що ми не народжуємося вже сформованими індивідуумами, а стаємо ними поступово, ми також володіємо своєрідними індивідуальними властивостями психіки, які самі по собі вельми консервативні та стійкі. Це своєрідний психічний грунт, на якому згодом виростають унікальні психологічні властивості кожного з нас.
Уявімо собі дві ріки – одну спокійну, рівнинну, іншу – стрімку, гірську. Перша тече ледь помітно, плавно і у неї немає ярих сплесків, бурхливих водоспадів чи інтенсивних бризок. Інша ріка – це повна протилежність. Вона швидко мчить, вода у неї гуркоче, вирує і, б’ючись об каміння, перетворюється в піну. Особливості «характеру» цих річок залежать від ряду природних умов. Те ж саме спостерігаємо в динаміці психічної діяльності різних людей.
В одному випадку Коваль показує рівномірність суб’єкта-стихії і його психо-фізичного стану – він завжди спокійний, врівноважений і повільний, його жести стримані, мова спокійна, а хода тверда. В іншому ж випадку спостерігаємо динамізм суб’єктів-стихій. У художника вонирухливі, неспокійні, крикливі, з хаотичними рухами, різноманітною і багатою мімікою,метушливі і нетерплячі.
На основі середньовічного принципу асоціації темпераменту і стихії Коваль показує істинну природу своєрідного психологічного тетраморфу, де чотири форми замінюються чотирма темпераментами:
– Холерик (вогонь) – активний і енергійний, циклічний у поведінці, запальний, імпульсивний і нетерплячий.
– Сангвінік (повітря) – рухливий, пластичний, настроєвий, але водночас і не прагне до творчого перетворення – навколишнього світу.
– Флегматик (земля) – повільний, наполегливий, раціональний і витриманий, фундаментальний і грунтовний.
– Меланхолік (вода) – пасивний, інтуїтивний, чутливий і вразливий.
В кінці 18 ст. Кант описує темперамент, як психічну особливість. Такі його твердження актуальні й до новітнього часу, де характеристика темпераменту залишається переважно психологічною. Темпераменти характеризуються пропорцією вже не тільки фізіологічних, але й психологічних властивостей. У Канта – це співвідношення різних почуттів і різного ступеня активності діяльності, а у сучасників – співвідношення швидкості і сили “душевних рухів”, які так вдало помічає Юрій Коваль на своїх полотнах.