рівновага
Мистецтво полягає в збереженні рівноваги
між жахом бути людиною і дивом бути людиною.
Карлос Кастанеда
Світовий баланс будується на поєднанні крайнощів і рівновазі протилежностей, на таких банальних, але незмінно актуальних бінарних опозиціях любові та ненависті, миру та війни, світла і темряви, життя і смерті. Необхідність вибору – те, з чим ми стикаємось кожного дня протягом всього свого життя. Саме з безкінечного переліку прийнятих рішень та здійснених вчинків складається наш шлях. У складні історичні моменти кризових зсувів і конфліктів людина постійно опиняється перед непростим вибором – етичним, моральним, духовним, соціальним, культурним. Здійснення вибору загартовує, викарбовує індивідуальні якості, виточуючи з матерії обриси особистості. У процесі інтенсивного пошуку і ухвалення рішень формується персональна ідентичність. Гострота проблеми самоідентифікації особливо відчутна і критична в моменти розколів і вирішувати її доводиться часом навіть попри бажання. Натомість момент, коли вибір здійснено і рішення прийнято, дає тимчасове відчуття свободи і сприяє досягненню життєво необхідної рівноваги. Крім того, рівновага – це й те, що відчайдушно намагаєшся втримати, стоячи на краю прірви. Не просто стан спокою, а стан напруженого балансування, в якому кожен рух може коштувати життя. Світ знаходиться на порозі глобальних трансформацій, на мапу поставлені загальні гуманістичні цінності, і всі ми стоїмо перед вибором – незворотні наслідки хижацького експансивного існування чи розвиток в іншому, конструктивному напрямку.
Ці і не лише ці аспекти порушено у проекті Юрія Коваля “Рівновага”. Гіперреалістичне зображення надає полотнам художника моторошної переконливості, занурює в контрастні опозиційні поєднання непоєднуваного. Ця колажність і зіставлення протилежностей – те, що власне створює баланс, гармонію світу. У безкінечному потоку інформації все змішується, різні реальності нашаровуються і стає майже неможливо розрізнити справжнє і вигадане, знайти, де саме знаходиться точка відліку дійсності. Біг розрінених кадрів у роботах Юрія Коваля подібний до мерехтіння у свідомості образів, з якими ми стикаємося щодня і з яких формується інформаційне тло, явно чи опосередковано впливаючи на нас і наші рішення. Сцени повсякдення, підкреслено життєрадісні фрагменти “нормального життя” і елементи масової культури стикаються із жорстким тлом, кадрами смертельної небезпеки і руйнувань. Зяючі розриви у звичній картині світу, які змушують на все поглянути по-новому. Нагадують не лише про вибір, а й про те, що іноді людина буває позбавлена його. Автор створює своєрідний театральний антураж, драматичний і подекуди абсурдний, але такий, що відбиває вічну парадоксальність світу і безпосередньо торкається сьогодення. Юрій Коваль – майстер натуралістичної і точної передачі пластики людського тіла. Втім, тілесність у представлених полотнах присутня не лише як естетичний фактор, а як універсальний код, як підкреслення важливості і вразливості, крихкості людського життя загалом і значущості кожної окремої особистості. Персональне і глобальне, поєднані в роботах художника, однаково потребують рівноваги, і у вічному прагненні до неї мистецтво – один із ключових інструментів, про що вчергове нагадує проект Юрія Коваля.
Наталія Маценко